Feb. 8th, 2014
Юрій Іздрик
Feb. 8th, 2014 05:23 pmOriginally posted by
klodius at post
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Юрій Іздрик
в половині зими посередині тижня
десь між ніччю і днем
між буттям й небуттям
прокидаємось ми поки спить ще всевишній
ніби тіло одне
ніби сонне дитя
і нема ще довкола ні світу ні світла
і нема ще всередині «я» і «не-я»
лиш у спільних легенях – запаси повітря
і застигле в повітрі єдине ім'я
нам обіцяно було світанок прекрасний
дім без темних кутів і маршрут без покут
народилися ми як завжди передчасно
прокидайся же господи
поки ми тут
в половині зими посередині тижня
десь між ніччю і днем
між буттям й небуттям
прокидаємось ми поки спить ще всевишній
ніби тіло одне
ніби сонне дитя
і нема ще довкола ні світу ні світла
і нема ще всередині «я» і «не-я»
лиш у спільних легенях – запаси повітря
і застигле в повітрі єдине ім'я
нам обіцяно було світанок прекрасний
дім без темних кутів і маршрут без покут
народилися ми як завжди передчасно
прокидайся же господи
поки ми тут
Originally posted by
stas_nomad at Акция "День освобождения Киева" и марш Самообороны Майдана.
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Originally posted by
stas_nomad at Акция "День освобождения Киева" и марш Самообороны Майдана.
Сегодня, смешанная толпа титушек и завезенных приверженцев ПР, называющие себя "коренными киевлянами", хотела расчистить центр Киева от "фашизма" и баррикад Майдана.
По словам организатора, баррикады хотели убирать "пока сил хватит". Но сил не хватило даже подойти к баррикадам (со стороны Бессарабки).
Через некоторое время, силы самообороны мирно вытеснили "дворников" и прошли маршем по бул. Т.Г. Шевченко-ул.Владимирской-ул. Богдана Хмельницкого
И хоть местами были горячие споры, но до драки дело не дошло.
( Далее.. )
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)

Сегодня, смешанная толпа титушек и завезенных приверженцев ПР, называющие себя "коренными киевлянами", хотела расчистить центр Киева от "фашизма" и баррикад Майдана.
По словам организатора, баррикады хотели убирать "пока сил хватит". Но сил не хватило даже подойти к баррикадам (со стороны Бессарабки).
Через некоторое время, силы самообороны мирно вытеснили "дворников" и прошли маршем по бул. Т.Г. Шевченко-ул.Владимирской-ул. Богдана Хмельницкого
И хоть местами были горячие споры, но до драки дело не дошло.
( Далее.. )
Никогда не сомневался
Feb. 8th, 2014 06:51 pmПервые признаки того, что будет агрессия, так же было в Абхазии, Сев. Осетии
Понеслась тройка в последний забег
Понеслась тройка в последний забег
Країна Майдан.
Feb. 8th, 2014 07:15 pmOriginally posted by
iskra75 at Країна Майдан.
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=581932925224336&set=a.184872778263688.48930.184860581598241&type=1

Хочу жити в країні "Майдан", де всі відчувають себе частиною одного цілого, частиною однієї країни, де немає "схід-захід", "російськомовний-україномовний", де всі - українці, стоять один за одного.
Хочу жити в країні "Майдан", де лікар надасть тобі безплатну медичну допомогу, для якого всі пацієнти одинакові, який давав клятву Гіппократа не просто на словах. а потім приходить в Будинок профспілок на кухню і каже тобі: " мені потрібно 3 порції бульйону. то для моїх пацієнтів(!). Він робить це просто так. Він свідомий.
Хочу жити в країні "Майдан", де я відчуваю себе захищеною, де я в безпеці. Звучить абсурдно, але поза периметром Майдану останнім часом мені страшно навіть носити жовто-блакитну стрічку, не то що великий прапор. На Майдані всі свої.
Хочу жити в країні "Майдан", де не тільки мама переживає чи я не голодна, але абсолютно невідомі тобі люди. Я була там волонтером, я те бачила. Коли абсолютно незнайома жіночка, принісши мені вечерю, сказала: "я не відійду, поки ти не поїсиш". (не відійшла).
Хочу жити в країні "Майдан", хочу бачити очі і обличчя, які наповнені добром, які позбавлені корисливих цілей. Хочу жити поряд з тими двома подружжями, які в суботу вночі прийшли розносити чай замерзшим хлопцям на барикади (Ідеальна сім'я); 3-ма жіночками, які приїхали з Сум аби допомогти; хочу жити поряд з Анною Іванівною, якій 72, але яка наповнена життям і правдою, а тому вона там, мною омріяній країні - на Майдані. Список довгий, думка одна - Вони свідомі.
Хочу жити в країні "Майдан", де головна пісня - не "мама люба, давай, давай", а гімн України. Вночі він звучить щогодини. Коли звучить гімн, навіть на Інститутській на верхніх барикадах в 4 ночі чоловіки стоять з рукою на серці і співають. Потім звучить молитва. Там немає камер, показу свого патріотизму в ефірі, в "чорних ящиках" і т.д. Вони співають серцем. Я хочу жити в такій країні .
Хочу у всій Україні побачити "Майдан": від Соломоново до Червоної зірки, від села Грем'яч до мису Сарич. Ми єдині. Слава єдиній Україні!
Світлана Нагорна

Хочу жити в країні "Майдан", де всі відчувають себе частиною одного цілого, частиною однієї країни, де немає "схід-захід", "російськомовний-україномовний", де всі - українці, стоять один за одного.
Хочу жити в країні "Майдан", де лікар надасть тобі безплатну медичну допомогу, для якого всі пацієнти одинакові, який давав клятву Гіппократа не просто на словах. а потім приходить в Будинок профспілок на кухню і каже тобі: " мені потрібно 3 порції бульйону. то для моїх пацієнтів(!). Він робить це просто так. Він свідомий.
Хочу жити в країні "Майдан", де я відчуваю себе захищеною, де я в безпеці. Звучить абсурдно, але поза периметром Майдану останнім часом мені страшно навіть носити жовто-блакитну стрічку, не то що великий прапор. На Майдані всі свої.
Хочу жити в країні "Майдан", де не тільки мама переживає чи я не голодна, але абсолютно невідомі тобі люди. Я була там волонтером, я те бачила. Коли абсолютно незнайома жіночка, принісши мені вечерю, сказала: "я не відійду, поки ти не поїсиш". (не відійшла).
Хочу жити в країні "Майдан", хочу бачити очі і обличчя, які наповнені добром, які позбавлені корисливих цілей. Хочу жити поряд з тими двома подружжями, які в суботу вночі прийшли розносити чай замерзшим хлопцям на барикади (Ідеальна сім'я); 3-ма жіночками, які приїхали з Сум аби допомогти; хочу жити поряд з Анною Іванівною, якій 72, але яка наповнена життям і правдою, а тому вона там, мною омріяній країні - на Майдані. Список довгий, думка одна - Вони свідомі.
Хочу жити в країні "Майдан", де головна пісня - не "мама люба, давай, давай", а гімн України. Вночі він звучить щогодини. Коли звучить гімн, навіть на Інститутській на верхніх барикадах в 4 ночі чоловіки стоять з рукою на серці і співають. Потім звучить молитва. Там немає камер, показу свого патріотизму в ефірі, в "чорних ящиках" і т.д. Вони співають серцем. Я хочу жити в такій країні .
Хочу у всій Україні побачити "Майдан": від Соломоново до Червоної зірки, від села Грем'яч до мису Сарич. Ми єдині. Слава єдиній Україні!
Світлана Нагорна
Моим российским друзьям
Feb. 8th, 2014 07:37 pmВ качестве эксперимента:
Акция. Против закрытия Дождя. Или за закрытие Путина, неважно.
Всем, кто за,- 3 дня подряд ходить по правой стороне Горького.
А с кватир на левой снимать одуревших ментов, и записывать диалоги.
Это ж умом можно будет тронуться, весь мир будет онлайн наблюдать за протестующими!!!
Акция. Против закрытия Дождя. Или за закрытие Путина, неважно.
Всем, кто за,- 3 дня подряд ходить по правой стороне Горького.
А с кватир на левой снимать одуревших ментов, и записывать диалоги.
Это ж умом можно будет тронуться, весь мир будет онлайн наблюдать за протестующими!!!