sbks: (mouse)
Originally posted by [livejournal.com profile] almukantar at On-line форма для дослідження діалектів української мови
Шановні друзі,
Дослідження діалектів продовжується http://dialectstat.wikispaces.com/
Ті, кому не зручно було заповнювати анкету в Excel файлі, тепер можуть її пройти on-line за посиланням АНКЕТА on-line

Буду вдячний за розповсюдження інформації про проект серед ваших друзів та земляків.


sbks: (mouse)
Ваш пост, извините, расчитан на дебилов. Которые подсознательно представляют русификацию как физическое принуждение к языку на электростуле.

"Так что если вы услышите, что при Союзе на Украине проводилась последовательная политика русификации, то знайте – это фигня полная. Здесь постоянно сокращалось число украинских школ, и в них вводились классы с преподаванием на русском языке не из-за какой-то там русификации. Украинцы сознательно отдавали своих детей в русские или смешанные школы, считая что в будущем русский ему пригодится больше, и украинские классы просто не набирались."

Отсутствие статуса родного языка в качестве государственного, устойчивый и вошедший в привычку документооборот на российском как раз и создали ту среду, в которой родители осознано и неосознанно исходили из бесперспективности украинского для будущей карьеры ребенка. Все таланты, способности маленького украинца могли быть реализованы, получить развитие только на российском, научные, популярные труды так или иначе, проходя через москву, выходили на российском. Отсюда даже термины, вошедшие в повседневный обиход планеты за 60 лет не получили украинского варианта, который как бы был ни к чему. Остались разве что украинские песни, немножко(?) поэзии. Постепенно, насильственно и ненасильственно была уничтожена (почти?) украинская элита, призванная хранить и умножать духовное национальное богатство, и, конечно, язык, как его носитель, код. Отсюда и жлобская психология родителей (не всех?) по отношению к своим детям и их будущему.


Добавлю
Наши родители и их родители, дай им Бог здоровья если живы, выбрали для себя такую систему жизни, что вокруг может и не оказаться школы на родном языке, это их и нас, конечно, оправдывает.
Элита (см. Донцова) стала за 60 лет чуть ли не секретной, во всяком случае подпольной организацией, которая прятала украинские книжки за бутылками с водкой, чтобы не нашли.

Преступники давно практикуют вытравливание отпечатков пальцев в кислоте, чтобы раствориться в толпе, уничтожить индивидуальность, чтобы не идентифицировали. У нас вытравили душу, посмотрите на петровке книги, посмотрите на раскладках газеты, посмотрите на каком языке защищаются диссертации, на каком общается со зрителем канал "УКРАИНА", посмотрите на каком языке я состряпал этот пост
sbks: (душа)


Можна натиснути

Дякую
[livejournal.com profile] pan_andriy
sbks: (шрек)
Намеренно пишу на русском языке

"Национализм возникает от ощущения притесненности."
http://detiarbata.livejournal.com/566236.html

Очень точно. Обычно говорят: как ответ на великодержавный шовинизм. От себя готов даже усилить: на великодержавный цинизм, чванство и маразматизм. Продолжая эту неоспоримую на мой взгляд мысль следует отмерить национализму его исторический ресурс. А именно, выполнив свою миссию ликвидации этих "притеснений", по мере ослабления агрессивности разрушающих и унижающих нацию сил, национализм постепенно будет утрачивать питательную почву и, отсюда, свои наиболее категоричные черты и проявления, оставляя за собой культурологические, образовательные проблемы, регуляторные вопросы в сфере миграции, гражданства, медиа и т.п.

Национализм по своей сути не содержит агрессии по отношению к соседям, тем более к их культуре, языку. Те соседи, которые живут рядом в своих домах, независимо от размеров этих домов и архитектуры, как правило, дружат, часто интересуются друг другом, их дети часто женятся между собой и т.д. В отличие от комуналки, где какой-то здоровенный волосатый детина превратился в тирана для всех обитателей. Прошу прощения за банальность.

Таким образом, вне зависимости от риторики отдельных субъектов (неумные индивиды встречаются во всех политических силах), национализм не несет угрозы ни одному гражданину нашей страны, какая бы у него не была национальность. Наоборот, блокируя внешние угрозы культуре, традициям, языку, памяти, он апелирует к личности, ее самобытности, помогает вычищать накопившееся в стране гамно от бывших режимов.
Когда-то Сосюра сказал украинцам и об украинцах: любити не можна народів других, коли ти не любиш Вкраїну...

Добавлю
Национализм не содержит в себе идеи превосходства, великодержавности, велико- и могучеязыкости. Его главная миссия - восстановление и защита, полноценное самобытное развитие, участие в этом развитии отдельного человека как личности.
Разумеется, я тут не рассматриваю тему украинского юмора, анекдотов, где сама нация иронизирует над собою, это, между прочим, как раз и есть здоровый признак силы и фактор самосохранения как нации.

Отаке

Aug. 4th, 2012 11:16 am
sbks: (9)
Заключенные требуют приравнять блатной жаргон к государственному языку
sbks: (язик)
* 1627 рік. Указом царя московського Олексія Михайловича та його батька патріарха Філарета звелено було книги українського друку зібрати і на пожежах спалити із суворою забороною будь-коли в майбутньому купувати українські книги. Так, у Москві спалено 'Учительное євангеліє' Транквіліона-Ставровецького разом з іншими його книгами та 'Катехизис' Лаврентія Зизанія Тустановського.

* 1669 рік. Після Люблінської унії — гоніння на українські книги, надруковані на польській території,

* 1672 рік. Указ про заборону в усіх містах усіх чинів людям тримати в себе вдома та на території Польщі відкрито чи таємно українського друку книги, а хто їх має, то суворо наказано приносити і здавати воєводі, місцевому правителю.

* 1677 рік. Патріарх московський Іоаким наказав з українських книг знищити листки, які мають різницю від книг московських.

* 1689 рік. Синод заборонив Києво-Печерській лаврі друкувати І том 'Четьї-мінеї' Дмитра Ростовського.

* 1690 рік. Московський патріарх Іоаким указом заборонив усе українське письменство, а І том книги 'Четьї-мінеї' Данила Заточника звелено спалити.

* 1693 рік. Лист Московського патріарха до Києво-Печерської лаври про заборону будь-яких книг українською мовою.

* 1709 рік. Указ Петра І про заборону друку книг українською мовою, а книги, друковані церковно-слов'янською мовою, звіряти з російським виданням, щоб у них ніякої різниці не було.

* 1720 рік. Указ Петра І, щоб знову книг ніяких, крім церковних попередніх видань, в Україні не друкувати, а ті старі книги з книгами великоросійського друку зрівняти, щоб ніякої різниці і особливого наріччя в них не було.

* 20 грудня 1720 року. Петро І видав указ київському губернському князю Голіцину, щоб - во всех монастырях, остающихся в Российском государстве, осмотреть и забрать древние жалованные грамоты и другие куртиозные письма оригинальные, а также книги исторические, рукописные и печатные.

1721 рік. Наказ Синоду надсилати книги з українських друкарень у синодальну контору для виправлення їх згідно з російськими вимогами та вимовою й звірення клеймом цензора.

* 1724 рік. Друкарня Києво-Печерської лаври оштрафована на одну тисячу карбованців за друкування книг, не у всьому схожих з великоросійськими. На таку ж суму і за таку ж 'провину' оштрафовано і Чернігівську друкарню, яку перевезли до Москви.

* 1726 рік. Київський митрополит Іосиф Кроковський склав акафіст святій Варварі. Москва дозволила Лаврі друк, але з умовою його перекладу на російську мову («на великороссійское нарЂчіе»). У серпні 1726 р. розпорядження Синоду про заборону друкувати будь-яку книжку, яка раніше не друкувалася санкт-петербурзькою або московською синодальною друкарнями. Знову наказано, щоб правопис і наголоси точно повторювали московські.

* 1729 рік. Наказ Петра І про переписування в Україні державних постанов та розпоряджень з української мови на російську.

1740 рік. Російська імператриця Анна Іванівна створила правління гетьманського уряду під керівництвом московського князя Олексія Шаховського та запровадила російську мову в діловодстві на території України. Переписи 1740 — 1748 рр. свідчать, що в семи полках Гетьманщини на 1094 села припадало 866 шкіл з викладанням українською мовою. У 1804 р. було видано царський указ, який заборонив навчання українською мовою. Результати національного гніту одразу позначились на стані освіти в Україні. Уже перепис 1897 р. показав, що на 100 осіб було лише 13 письменних.

* 1748 рік. Наказ Синоду Київському митрополитові Самуїлу Милославському ввести в Києво-Могилянській академії та в усіх школах України російську мову викладання, в результаті чого на Лівобережжі зникло 866 українських шкіл.

* 1750 рік. Після скасування Канцелярїї міністерського правління малоросійських справ у

* 1750 рік. Після скасування Канцелярїї міністерського правління малоросійських справ у м. Глухові з неї вилучені та перевезені до Росії справи таємного діловодства. Документи архіву Запорозької Січі, знайдені під час розорення Січі генерал-поручиком Текелією у скрині під престолом січової церкви, опинилися в Московському відділенні загального архіву Головного штабу.

* 1755 рік. Синод наказав Києво-Печерській лаврі перекласти на російську мову 'Четьї-мінеї' св. Дмитрія Ростовського та Києво-Печерський патерик.

* 1763 рік. Указ Катерини ІІ про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії.

* 1764 рік. Скасування Катериною ІІ українського гетьманства, а з ним — ліквідація українських навчально-культурних закладів та усунення від влади україномовних чиновників.

* 1765 рік. Ліквідація Катериною ІІ козацького устрою на Слобожанщині та козацьких шкіл.

* 1766 рік. Синод видав суворий указ Києво-Печерській лаврі друкувати лише ті книги, які в московській друкарні

1769 рік. Синод заборонив Києво-Печерській лаврі друкувати букварі українською мовою і наказав відібрати у людей ті букварі, які були вже на руках.

* 1782 рік. Катерина ІІ створила комісію для заведення в Росії народних училищ, завданнями яких було запровадження єдиної форми навчання та викладання російської мови в усіх школах імперії.

* 1784 рік. Синод наказує митрополитові Київському і Галицькому Самуїлу карати студентів та звільняти з роботи учителів Києво-Могилянської академії за відхід від російської мови.

* 1785 рік. Наказ Катерини ІІ по всіх церквах імперії правити службу Божу російською мовою. Російська мова заведена у всіх школах України.

* 1786 рік. Синод знову наказує митрополитові Київському контролювати Лаврську друкарню, щоб ніякої різниці з московськими виданнями не було, а в Києво-Могилянській академіі негайно ввести систему навчання, узаконену для всієї імперії.

1789 рік. У Петербурзі з ініціативи Катерини ІІ видано Порівняльний словник усіх мов, у якому українська мова визначається як російська, спотворена польською.

* 1811 рік. Закриття Києво-Могилянської академії.

* 1847 рік. Розгром Кирило-Мефодіївського братства.

* 1853 рік. Покалічено видання Літопису Грабянки.

* 1862 рік. Позакривано українські недільні школи. Припинилось видання українського літературного та науково-політичного журналу Основа.

* 1863 рік. Валуєвський циркуляр: 'Української мови не було, немає і бути не може, а хто цього не розуміє — ворог Росії'.

1864 рік. Тисячі пудів архівних матеріалів вивезли до Москви після судової реформи. Згідно з обіжником Міністерства юстиції від 3 грудня 1866 року, туди потрапила велика кількість документів ліквідованих установ із Волинської, Київської, Катеринославської, Подільської, Хе*рсонської та Чернігівської губерній.

* 1869 рік. За законом, чиновникам усіх відомств призначалась значна доплата за русифікацію.

* 1876 рік. Емський указ. Заборона ввозити українські книги з-за кордону, заборона підписувати українські тексти під нотами, заборона українських вистав. Невипадково хор М.Лисенка змусили співати у концерті українську народну пісню Дощик французькою мовою.

* 1881 рік. Закон про дозвіл на друкування словників українською мовою, але за російським правописом, а постановка українських вистав залежить від місцевого начальства.

* 1887 рік. Рукопис граматики української мови цензор повернув, не читаючи, відписавши авторові, що нема потреби дозволяти до друку граматику тієї мови, яка приречена на небуття.

* 1888 рік. Указ Олександра ІІІ 'Про заборону вживания в офіційних установах української мови та хрещення українськими іменами'.

* 1889 рік. У Києві, на археологічному з'їзді, дозволено читати реферати всіма мовами, крім української.

* 1892 рік. Російський уряд наказує цензорам суворо стежити за тим, щоб не допустити українських літературних перекладів з російської мови.

* 1894 рік. Заборона ввезення українських книг з-за кордону.

* 1895 рік. Заборона української читанки та українських книг для дітей.

* 1903 рік. На відкритті пам'ятника І.Котляревському у Полтаві не дозволено промови українською мовою.

* 1905 рік. Кабінет Міністрів Росії відкинув клопотання Київського та Харківського університетів про скасування заборони української мови, визначаючи це несвоєчасним.

* 1906 і 1907 рік. Закриття Просвіти в Одесі та Миколаєві.

* 1908 рік. Указ сенату про те, що освітня робота в Україні шкідлива й небезпечна для Росії.

* 1910 рік. Указ Столипіна про зарахування українців до розряду інородців і про заборону будь-яких українських організацій.

* 1914 рік. Указ Миколи І про заборону української преси.

* 1919 рік. Після завоювання України більшовиками — знищення національно свідомої частини населення та заборона всіх українських літературних, драматичних та усних творів, серед яких лише українських народних пісень — триста тисяч.

* 1921—1923 роки. Голод в Україні.

* 1922 рік. Ліквідація Просвіт на Кубані, в Зеленому Клину та в інших місцях проживання українців.

* 1929 рік. Арешт українських науковців та духовенства — заміщення їх російськомовними.

* 1932 рік. Спланована та здійснена за підтримкою, чи пак з мовчазної згоди 'світового співтовариства', акція ліквідації українського народу. В Україні, яка володіє 40 % світового чорнозему, умертвлено голодом до 12 мільйонів носіїв української мови, саме селян, щоб зберегти зрусифіковане міське населення. У містах введено карткову систему та паспорти.

* 1933 рік. Телеграма Сталіна про припинення українізації і знищення більшості українських письменників.

* 1938 рік. Постанова ЦК КП(б) про обов'язкове вивчення в школах республіки російської мови.

* 1939 рік. Після «визволення» Західної України — закриття частини українських і відкриття російських шкіл.

* 1940 рік. Депортація населення Галичини у Сибір.

* 1946 рік. Постанова Ради Міністрів Радянського Союзу про затвердження українського правопису, наближеного до російського. Голод в Україні.

1947 рік. Каганович провів чистку серед діячів української культури. Знов депортація в Сибір населення Західної України. План вивезення українців у Сибір зірвався через нестачу вагонів.

* 1949 рік. Заборона повертатися в Україну тим робітникам, котрі були вивезені під час війни разом зі своїми заводами. Для відбудови промисловості в Україні присилали росіян. З КП(б)У виключено за націоналізм 3 % комуністів на XVI з'їзді партії. На цілину — в Казахстан та Сибір — вивезено 100 тисяч українських юнаків та дівчат.

* 1958 рік. Постанова Пленуму ЦК КПРС про перехід українських шкіл на російську мову викладання. 17 вересня 1959 р. Верховна Рада УРСР прийняла відповідну Постанову.

* 1961 рік. ХХІІ з'їзд КПРС — нова програма партії про злиття націй в єдиний радянський, тобто російський, народ.

* 1947 рік. Каганович провів чистку серед діячів української культури. Знов депортація в Сибір населення Західної України. План вивезення українців у Сибір зірвався через нестачу вагонів.

* 1949 рік. Заборона повертатися в Україну тим робітникам, котрі були вивезені під час війни разом зі своїми заводами. Для відбудови промисловості в Україні присилали росіян. З КП(б)У виключено за націоналізм 3 % комуністів на XVI з'їзді партії. На цілину — в Казахстан та Сибір — вивезено 100 тисяч українських юнаків та дівчат.

* 1958 рік. Постанова Пленуму ЦК КПРС про перехід українських шкіл на російську мову викладання. 17 вересня 1959 р. Верховна Рада УРСР прийняла відповідну Постанову.

* 1961 рік. ХХІІ з'їзд КПРС — нова програма партії про злиття націй в єдиний радянський, тобто російський, народ.

1979 рік. Ташкентська конференція — Російська мова — мова дружби народів.

* 1983 рік. Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів Радянського Союзу Про поліпшення вивчення росіиської мови у школах республік. Доплата за російську мову викладання 15 % та поділ класів.

* 1989 рік. Постанова ЦК КПРС Про єдину офіційну загальнодержавну мову в Радянському Союзі (російську). Те ж у проекті Конституції М.Горбачова.

* 1990 рік. Верховна Рада Радянського Союзу. Закон про мови народів Радянського Союзу закріплює за російською мовою статус офіційної на всій території Радянського Союзу.

* 1994 рік. Намагання надати російській мові статус офіційної в незалежній Україні.

* 1995 рік. Алма-Ата. Спільний науковий простір (тобто російський) для СНД."
sbks: (Default)
Я долго, почти неделю, мучился этим вопросом.
Мой журнал реально двуязычный, я это делал намеренно, имея в виду прежде всего вот что.

около 90 контактов - россия
около 170 - украина
много других контактов постСССР плюс люди, которые живут по миру, большинство понимают оба языка.

Тут у нас все осложняется, не хочу вдаваться в подробности, но с этого дня я решил полностью перейти на украинский язык, для моих любимых российскоязычных френдов, и тех, для кого российский является корридором, что-нибудь придумаю, я очень не хочу вас терять, поверьте.

Впрочем, меня читает не так уж и много народу, чтобы от моего решения произошли инфаркты миокарда, а шо, не?

Дякую за этеншн
sbks: (2005)
Колись, років у 10 прочитав невеличку твенівську байку в перекладі Ніни Дарузес на російську Красоты немецкого языка ).

Після т(ч)ого зробив вибір на користь англійської.
sbks: (Default)

Предлагаю реплику-письмо на интервью В.Шендеровича
«Лучшее, что могла бы сделать Россия, если бы она желала, чтобы Украина не вступила в НАТО, - это перестать вести себя по-хамски» http://shender.ru/about/text/?.file=35

Оговорюсь сразу, мне очень близок автор, его позиция, стиль, сайт, чему подтверждение – некоторое сходство стиля.



Реплика.
Швейцарский плавленый сырок.

Швейцарские кантоны. Кантон... Швейцарский... 
Как много смысла в этих звуках для сердца русского слилось. Аж в голове переплелось.
Вот там, что ни кантон, то говорят по-своему. А по-швейцарски не говорят, хучь убей. И это - плохо. Плохо так, что ни сказать, ни словом русским описать. Я, правда, там не был, но мне рассказывали.
Или вот – Майами. Ругнулся по-нашему, и всё – все кубинцы рядом. Потому как их этим словам обучали с'измальства. Или они, эти слова, сами пришли на ум во время выступлений Кастро.
Вообще-то проблема надуманная. Приезжаешь себе в какую-то там страну, и просто в аэропорту спокойно так спрашиваешь, а говорят ли тут дикари на нормальном, хорошем языке? И не надо ждать ответа. Ответ очевидный. На Вашем, хорошем, только и говорят. А ежели ты спикер, или зам, тогда можно и обождать. Так спокойненько ожидаешь себе, что ответят. И так себе помахиваешь какой ни будь салфеткой, например зеленого цвета.
А если вдуматься, то зачем людям язык? Ну там, я имею в виду другой, кроме хорошего и могучего?
И всё-таки тревожно за кантоны. Ни один кантон не спилкуется на российском. Там как увидят носителя великолепного языка, так сразу: дайте автограф и едьте скорее назад. Потому как заедет сотня носителей в кантон, и уже всё - пойдет защита хорошеязычного населения. Ну и сразу мат-перемат, и сразу кубинцы тут как тут.
Я вот тут недавно во сне задумался, а кто лучший носитель? Пушкин, Мандельштам, Шолохов? Проснулся, весь в поту. Не то, не то... Холодно. Швыдкой, Пушков, Леонтьев... Теплее. Грызлов, Иванов, Путин. В точку. Это они, положив томик Пушкина под подушку, шепчут во сне бессмертные слова: «Я памятник себе воздвиг...» ну и т.д.

Интересно узнать, сколько умных людей должно приходиться на 1 кв. километр? Или, например, глупых? А сколько, скажем, подлецов? Какова должна быть удельная концентрация просто нормальных людей на каком-нибудь острове или полу-, чтобы там не возникла какая-нибудь «психологическая проблема»? Или вот, сколько мегабайт негодяйства может выдержать 1 гигабайт трафика? Разворот газеты? Вопросы в никуда. Вопросы, которые не мучают по ночам людей в кантонах и воеводствах.
Страны, конечно, бывают разные. Бывают такие, что возрождают мертвые языки, и никто им не может резонно возразить: а чего это вы дурнёй маетесь? А бывают и нормальные страны, которые живой язык готовы превратить в мёртвый, лишь бы соседям жилось комфортно.

«Ведь если можно было решить югославскую проблему, а сегодня Черногории без войны отделиться от Сербии, то я не вижу больших оснований воевать из-за Крыма».
Вот оно, оказывается, как стоит вопрос! Такой, оказывается порядочный человек, как В.Шендерович, оказывается, не видит больших оснований для войны с соседом! Одни маленькие. Друзья из Киева не сумели объяснить хлопцу, что говорить о войне вообще неприлично в достойной компании. А, впрочем, как это кому-то объяснишь? Как можно объяснить, что такое привлекательная женщина, например, евнуху?

Поехал я как-то давно в США. Это такая большая страна, но не Россия. На задней стороне карты. И сразу барышня в аэропорту, вся такая в форме, спрашивает по-американски: «Хау ду ю ду? А мне неудобно так, приехал, правда, на три дня, а краска на лице, глаза прячешь. Вернулся домой и за 3 месяца выучил язык.
А то еще как-то в Грузию поехал отдохнуть. Природа – супер, а люди – еще лучше. Одна беда – плохо говорят на хорошем языке. А как тосты пойдут – совсем труба. Сихарули и сакартвело понимаю, а больше – ни в зуб ногой. Стыдно и обидно. Приехал домой, сразу купил самоучитель грузинского языка. Есть таковой и в интернете. Бесплатно. Продвигается пока плохо, но я упрямый, жду второе дыхание.

Теперь о грустном. Об албанских пещерах и В.Шендеровиче (в кавычках, разумеется, вставьте любую другую фамилию). Интеллектуалы, обычно говорят о глупых неграх, как об обезьянах, слезших с пальм, а о глупых европейцах – как о пещерных людях. И это радует. Потому, что в пещере не каплет, и можно развести огонь. Наверное, это серьёзное преимущество, которое, в принципе, позволяет дать вчерашней обезьяне в морду. А что до Европы, то это никакая не самоцель. Если ты свободен от здравого смысла, то вперед! Ведь твоя пещера находилась в Европе?
Настоящие, серьезные страны (лидеры этих стран) знают с кем лучше дружить. Из них вряд ли существует в мире подонок и убийца, который не попросит в свое время политическое или там какое-другое убежище в хорошей стране.

Говорят, что талантливый человек талантлив во всём.
Наверное, знают, если говорят.
Я рискну углубить: нормальный человек – он нормален во всём. Ну а если, например, внутри головы есть всего одна извилина поперек, то, как ни крути, любые хорошие мысли превратятся в кашу. В кашу. Да, да в неё, а, между прочим, многие любят эту хорошую, полезную, удобоваримую пищу.

Привет из Киевского кантона государства Украина
(разумеется в кавычках, - вставьте любое слово).
Олександр.
Хау ду ю ду?

PS.
При публикации выделенное курсивом можно убрать.
Гонорар – беднякам Крыма.

Я по-прежнему люблю Вас, Виктор, и согласен, если моё мнение не совпадет с мнением россиян (вставьте другое слово). Просто что-то зацепило.

Profile

sbks: (Default)
sbks

June 2014

S M T W T F S
12 3 4 5 67
8 9 1011 121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Aug. 21st, 2017 11:49 pm
Powered by Dreamwidth Studios