May. 27th, 2014

sbks: (тост)
Originally posted by [livejournal.com profile] ihorhulyk at Неостанній романтик
1
Ілюстрація: istpravda.com.ua

Після вісімдесяти восьми років з дня убивства в Парижі Симона Петлюри Європа так і не позбулася проблеми міжнаціональних стосунків. Власне гучний процес над виконавцем атентату Самуїлом Шварцбардом, який 25 травня 1926 року сімома пострілами на розі вулиці Расіна і бульвару Сен Мішель у Латинському кварталі Парижа, перед виставкою книг магазину-книгарні Жільбер, «помстився» великому українцеві за «єврейські погроми», лише поглибив прірву між традиціями Старого світу і його, вочевидь, не безхмарним майбутнім.
Невеликий коментар – не місце для переліку «pro» і «contra» того неправедного суду. Тим паче, здається, сама історія вже неодноразово озвучувала свій вердикт убивці та замовникам. Тут зацитую лише одного із засновників держави Ізраїль, чільного ідеолога сіонізму Володимира Жаботинського: «Коли я помру, я хочу, щоб на моєму пам’ятнику було написано таке - тут лежить людина, яка приятелювала з Петлюрою...".
Постать Головного отамана, радше молодого Петлюри – журналіста, літературного критика, який на початках своєї творчої кар’єри, зокрема написав вступ до п’єси про євреїв, активно співпрацював із єврейськими виданнями, може вважатися знаковою для кількох поколінь європейських романтиків, які над усе цінували ідеї свободи, справедливості та рівності. Цитату з одного петлюрівських наказів: "Час уже зрозуміти, що мирне єврейське населення, їхні діти і їхні жінки, так само, як і ми, було поневолене і позбавлене своєї національної волі. Йому нікуди йти від нас, воно живе з нами з давніх давен, поділяючи з нами нашу долю і недолю», можна було б написати на знаменах європейських лібералів, і вона б стосувалася не тільки народу Мойсея. Маємо свіжі приклади насильства на расовому і національному ґрунті у Бельгії, – чи не найрозкутішій після сусідки-Голландії країні у сенсі пошанівку людських прав. Мовчазні марші обурення вчинком активіста партії «Фламандський інтерес» – убивством няньки-африканки і білої дівчинки; серія актів відчаю мешканців передмість Парижа, що завершилися справжніми погромами... Приклади можна множити.
Разом з тим, у тій же Європі що не день, то виразніше і чіткіше постає проблема іншого ґатунку: чи не надто толерантними виглядають місцеві закони щодо некорінного населення країн Старого світу? Чи не руйнує підвалини європейської цивілізації суперзапопадливе, часто поза межами здорового ґлузду, ставлення до потреб прибульців? Чи, зрештою, не ображають релігійні почуття аборигенів-християн мовні вправи, запропоновані у тій же Голландії комітетом із орфографії, згідно із якими з серпня 2006 року слово «Христос» мусить писатися з малої літери, поза тим слово «Євреї» – з великої, коли воно означає національну приналежність, і з малої, коли свідчить про належність до конфесії? Чи не провокативною виглядає несмачна історія з антимусульманськими карикатурами, опублікованими данським журналом Jyllands-Posten, після того, як з’ясувалося, що три з цих малюнків були виготовлені... арабськими імамами?
Колишній Папа Йозеф Ратцинґер перед Понтифікатом висловився доволі прозоро: «Чому Європа геть втратила здатність любити себе? Чому Європа здатна побачити у своїй історії тільки таке, що видається їй «жахливим і деструктивним?». Гасло його мандрівки до Польщі не випадково звучало: «Міцнійте у вірі», позаяк християнська традиція щораз то відчутніше зазнає секулярних атак. Бенедикта XVI важко звинуватити у ксенофобії, нагадаю, що Ратцинґер після смерті академіка Андрія Сахарова посів його крісло у Французькій академії моральних і політичних наук.
Блискучою відповіддю на папські запитання є книга «Без коріння» Марчелло Пера. Він, зокрема, зауважує: «Інфіковані епідемією релятивізму, європейці вважають, що захист своєї культури був би актом гегемонії і насильства».
Тож Європі, мабуть, вартувало б повернутися до події 88-річної давності, і ще раз проаналізувати, кого убив Шварцбард: затятого «антисеміта», чи, може, невиправного романтика, який мріяв про ліпшу долю для свого народу, не забираючи права та таку ж мрію в інших спільнот?
Ігор Гулик
Читать по-русски )

Profile

sbks: (Default)
sbks

June 2014

S M T W T F S
12 3 4 5 67
8 9 1011 121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Aug. 18th, 2017 11:54 pm
Powered by Dreamwidth Studios